Контрасти контрастні і трохи світла

Контрасти контрастні і трохи світла,

Бо вічність – липа, повнісінька липа.

Задумані очі і правильність ночі,

Бо ти не червона риба, і я не червона риба.

Відкриті вікна і навіть двері,

Бо ми не живемо в еру імперій.

Ми не марнуємо час (хіба трошки),

Завжди купуємо срібні ложки.

Ми реалісти, а, може, багети.

Єдине, що радує – сонця брикети…

Заквітчані вІтрами і поразкою.

Якби ж не питали наскільки то гасну я.

…

І світло здається таким небуденним.

І трошечки зовсім шумить в голові.

І плавиться літо, і їде непевність.

І я не вбиватиму в собі слів.